Є речі, які ми відчуваємо серцем ще до того, як навчилися їх пояснювати. Голос мами над колискою, тепло затишної кухні, запах свіжого хліба чи тихий шелест сторінок улюбленої книжки. І серед цього всього — мова. Наша рідна, співуча, глибока й жива.

Сьогодні, у День української писемності та мови, ми знову згадуємо про Нестора Літописця та про довгий шлях, який пройшло наше слово через віки, заборони, переслідування й забуття — щоб зрештою зазвучати на весь світ.

Але що для нас сьогодні українська мова?

Це наш код і пам’ять. У ній захована історія тисяч поколінь: степова воля, гірська твердість, думам Тараса й ніжности Ліни. Кожне наше слово — це крапля генетичної пам’яті, яку неможливо стерти.
Це наша суперсила і дім. Мова тримає нас разом, де б ми не були. Почути «доброго ранку» чи «щиро дякую» рідними звуками в чужому місті — це миттєво опинятися вдома.
Це жива стихія. Вона не стоїть на місці: вона народжує нові сенси, вбирає ритм сучасного життя, звучить у треках молодих артистів, у стрічках новин, у щоденних розмовах і навіть у переможному гуморі.
Бібліотека запрошує усіх охочих на перегляд виставки.

 

                       Щиро дякуємо за чудовий подарунок нашій бібліотеці!

Щедрість і любов до читання допомагають нам поповнювати книжковий фонд цікавою та сучасною літературою. Книга, подарована від щирого серця — це безцінний внесок у розвиток нашої спільноти та радість для кожного читача. Безмежно вдячні за книжкові подарунки! Кожне ваше видання обов'язково знайде своє місце на полицях та подарує нашим читачам незабутні години за захопливим читанням. 

                     

День захисників і захисниць України

1 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць України – день пошани, пам’яті та вдячності тим, хто захищає нашу державу, її свободу та незалежність.

    У цей день дякуємо захисникам і захисницям за мужність, стійкість і щоденну боротьбу. Бажаємо сил, здоров’я, якнайшвидшого повернення додому та зустрічі з рідними. Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за Україну. Дякуємо тим, хто сьогодні стоїть на її захисті. Підтримуємо тих, хто продовжує боротьбу. 

До свята у  бібліотеці оформлено книжково - ілюстративну виставку "Незламні серця України"  присвячені цій даті. Дякуємо за захист.

Слава Україні!

 

 

Сьогодні, 26 квітня, весь світ відзначає 40-і роковини однієї з наймасштабніших катастроф – аварії на Чорнобильській АЕС. Цього дня більшість із людей думками повертаються в минуле, діляться страшними спогадами.

Щороку 26 квітня — це день скорботи, пам’яті та застереження. День, коли вибух на Чорнобильській АЕС перетворив частину України на радіоактивну пустку. Але не всі знають, що ця трагедія спочатку була огорнута мовчанням, а її наслідки — глибші й триваліші, ніж уявляє більшість.  В історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф, яка вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. Тисячі людей по всій Україні вшановують пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом. Їх подвиг назавжди увійшов до літопису мужності та патріотизму українського народу.

Нехай чорнобильські дзвони озвуться в наших душах жалем, милосердям та співчуттям.

 

                        Ліні Костенко — 96

Її вірші й проза обпікають та лікують душу. Ліна Василівна пережила шістнадцятирічне творче вигнання та безстрашно протестувала в середині 1960-х проти арештів української інтелігенції. Ще з того часу вона байдужа до нагород та високих місць у рейтингах — її фраза «Політичної біжутерії не ношу» давно стала крилатою. 

       

                                                      

                                                     

 

               «І на оновленій землі. Врага не буде супостата…»

  З плином часу ми все більше переконуємося, що творчість Тараса Шевченка – то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців. Задля вшанування пам’яті постаті Кобзаря у ВКІ, напередодні 212-річниці від дня його народження,  розгорнута книжкова виставка.

                                                                           

Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любов до людей у ненависть і погорду, а віру в Бога у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів сердець все наново збуджуватимуть його твори.
Таким був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

Згадуємо поетів, що родом з Вінниччини

Вінниччина — батьківщина багатьох геніальних людей, які стали відомими. Серед них є і літературні митці, що словом своїм підкорили світ і залишили частину себе назавжди серед людей. Це талановиті поети, твори яких славлять Україну, надихають, вселяють віру у краще та дарують естетичну насолоду. 

                            А почнемо з Ганни Чубач та Олега Чорногуза: